Хронічний гастрит: що про нього потрібно знати

Одне з найбільш поширених захворювань органів травлення – хронічний гастрит. Його діагностують в середньому у третини пацієнтів, які звертаються до гастроентеролога. Найчастіший варіант викликаний бактерією Helicobacter pylori (80%), на частку аутоімунної форми припадає 10-15%, інші етіологічні варіанти становлять 5%. Незалежно від причини, запалення слизової оболонки шлунка відрізняється тривалим, рецидивуючим характером і протікає з її структурною перебудовою. Патологічний процес зачіпає не тільки шлунково-кишковий тракт, але і загальний стан організму, головна небезпека полягає в переході до виразкової хвороби та атрофії. Лікування не обходиться без інгібіторів протонної помпи, таких як Омепразол, оскільки вони пригнічують секрецію соляної кислоти, знімають запалення, зменшують ризик розвитку ускладнень.

Характерна симптоматика захворювання

Хронічний гастрит розвивається поступово і його відрізняє повільне наростання симптомів у зв’язку з порушенням травної функції. В цілому, патологія зазвичай проявляється:

• ниючим або гострим пекучим болем у верхній частині живота,

• хворобливими відчуттями в процесі прийому їжі, які зникають або посилюються,

• відчуттям переповненості після їжі,

• постійною відрижкою і неприємним присмаком у роті,

• періодичної нудотою і блювотою (в тому числі з кров'ю або жовчю),

• відсутністю апетиту,

• діареєю або запорами,

• різкою втратою ваги.

Залежно від стадії ознаки можуть бути непомітними або очевидними. Незважаючи на те, що в більшості випадків загальне самопочуття залишається нормальним, без своєчасного і всебічного лікування гастрит часто призводить до виразки шлунка і шлункової кровотечі. Деякі форми збільшують небезпеку раку шлунка.

Загальні принципи лікування

При всій своїй простоті, що здається на перший погляд, патологія досить швидко прогресує і призводить до серйозних ускладнень. Для їх недопущення важливо своєчасно звернутися за допомогою, будь-які ліки приймати тільки після консультації з лікарем. Враховуючи клінічну картину, для лікування зазвичай призначаються:

• антибактеріальні засоби,

• інгібітори протонної помпи, включаючи Омепразол,

• блокатори H2-гістамінових рецепторів,

• антацидні препарати,

• препарати вісмуту,

• прокинетики,

• препарати соляної кислоти і ферментів шлункового соку.

Крім медикаментозної терапії, яка дозволяє швидко купірувати симптоми, досягти високого ступеня загоєння ураженої слизової та стійкої тривалої ремісії, важлива дієта. Це дуже істотна частина комплексного підходу до лікування, спрямована на повне виключення смаженого, жирного і гострого. Страви бажано готувати на пару, варити або запікати, не рекомендовані приправи і прянощі, кислі ягоди і фрукти, копченості та консерви. Існують також особливості меню під час загострення і в залежності від типу секреції, тому їх важливо обговорити з лікарем і дотримуватися всіх рекомендацій. Найбільш сувора дієта необхідна в період загострення, з поліпшенням самопочуття вона поступово розширюється.